Протягом усього двадцятого століття виробництво паперу в західному світі лише зростало. Однак на початку двадцять першого електронні технології почали поступово витісняти папір зі звичного способу життя. Злам стався 2017 року. Варто зазначити, що електронні носії інформації витісняють папір набагато швидше, ніж зростала потреба в ньому впродовж минулого століття.
Прогнози футурологів не лишають сумнівів: наступні покоління будуть занурені в електронні образи, слова й музику. Водночас технології призводять до «отупіння» мас, про що свідчать результати досліджень мозку, які воліють не тиражувати, оскільки глобальні корпорації не мотивовані протистояти цьому: «дурний» споживач легше піддається і навіюванню, і керуванню.
Людина в смартфоні стала об'єктивною реальністю, і більшість із цим охоче погоджується. Ми й самі вже заручники сучасних тенденцій – читаємо менше паперових книжок і майже не пишемо текстів на папері. Каліграфія більше не є трендом світової моди, крім Китаю та Японії. Азіати дійсно краще пристосовані й до вітру змін, і до збереження давніх традицій: пензлик та олівець глибоко закорінені в їхні системи освіти. Та й папір було винайдено саме в Китаї дві тисячі років тому, а в Європу він потрапив тільки за десять століть, і книгодрукування зумовило тут епоху Відродження.
Зміни справді наростають. Коли ми, сучасні батьки, навчалися в школі, завдань, подібних до нинішніх, не існувало. Розумні батьки мали зазирати в підручник, допомагаючи дітям. Тепер батьки мають величезний вибір інструментів для розвитку своєї дитини. Вони розуміють, які напрями потребують більшої уваги, і самі можуть підібрати комплекти розвивальних завдань.
Під час вибору постає логічне запитання: в якому вигляді дати завдання дитині – традиційному чи онлайн. Досвід підказує, що паперові творіння зберігаються краще, до них можна повертатися, легше спостерігати прогрес. Підшиті в папку завдання також можна показати шкільному вчителеві – це часто потрібно тим батькам, які супроводжують процес навчання своєї дитини.
Товста книга виконаних завдань на значущому місці у вашому домі безсумнівно підвищить упевненість дитини у своїх силах, адже це вже її матеріалізована творчість. Зрештою в неї з'явиться усвідомлення, що не святі горшки ліплять, і кожен може створити власну історію успіху.
Ніколи не пізно запитати себе, якою я бачу свою дитину за двадцять років? Чи достатньо амбітні мої цілі?
Як кажуть китайці, дорога в тисячу миль починається з першого кроку.
Немає коментарів:
Дописати коментар